Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

У четвер 20 квітня, який у християнстві називають «чистим», повернувшись до свого номера в гуртожитку Академії педагогічних наук України у Києві після закінчення засідання Президії АПНУ, я включив телевізор, аби почути щось нове стосовно ходу судового засідання Вищого Адміністративного Суду України за позовом до ЦВК політичних блоків Наталії Вітренко та Юрія Кармазіна, які не подолали прохідний поріг у 3 %, підтриманих двома іншими аутсайдерами — політичними блоками Володимира Литвина та Інни Богословської. Нагадаю, що ці політичні сили у своєму позові зажадали від ЦВК перерахувати голоси виборців в цілому по Україні і заборонити оприлюднення результатів парламентських виборів до завершення цього перерахунку.

Переключаючи канали, я наткнувся на той із них, на якому щойно розпочалася розмова відомого журналіста Дмитра Гордона з колишнім соратником Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко Олександром Зінченком.

Мова йшла про початок кар’єри Олександра Зінченка у комсомолі та про важку хворобу, яка вразила його на початку третього тисячоліття від Різдва Христова. Зі слів Олександра Зінченка це був подвійний рак, розвиток якого німецькі лікарі намагалися зупинити щомісячними потужними дозами хіміотерапії, здійснюваними протягом тижня. Але, незважаючи на усі старання німецьких лікарів, хвороба брала своє, і сили полишали хворого. В один із тих лічених днів, у які Олександр Зінченко, незважаючи на хворобу появлявся у Верховній Раді України, де він обіймав посаду заступника голови, бачачи, що його стан стає усе гіршим, до нього підійшов космонавт Каденюк і запропонував телефон китайського цілителя, здатного лікувати ракові хвороби.

А у цей час німецькі лікарі поставили Олександру Зінченку вимогу лягати на операцію по видаленню ракових пухлин — на їхню думку, це був останній шанс ще на кілька років продовжити йому життя. Перед відльотом на операцію до Німеччини Олександр Олексійович відвідав китайського цілителя, який заявив, що він може вилікувати хворобу, але за умови, що той відмовиться від операції. Повагавшись трохи, Олександр Зінченко прийняв умову цілителя. І китаєць дотримав слова — лише за рахунок вколювання голок у тільки йому одному відомі місця на тілі Олександра Зінченка цілитель протягом року його вилікував повністю — ніякі аналізи сьогодні не показують наявності у Олександра Олексійовича ракової хвороби.

Вислухавши цю сповідь, я зрозумів, що не міг у тому стані, який у нього тоді був, Олександр Зінченко кривити душею і бути виконавцем чийогось плану розвалу коаліції соратників Віктора Ющенка. І я повiрив, що він після перемоги Помаранчевої революції розвінчував декого із соратників Віктора Ющенка, а потім і декого із соратників Юлії Тимошенко за покликом душі, а значить був чесним і перед собою, і перед нами.

В процесі розповіді Олександр Зінченко кілька разів наголошував на тому, що задля вилікування перш за все треба вірити у здатність свого організму вилікуватись і вірити тим людям, які взялися тебе лікувати.

Продовження цієї розмови відбудеться у неділю, тож я вперше за багато років загляну в програму телепередач для з’ясування часу трансляції передачі Дмитра Гордона, щоб не пропустити завершення сповіді Олександра Зінченка, авторитет якого після першої передачі в моїх очах зріс надзвичайно високо.

І ось настала неділя 23 квітня, і о 17 годині 35 хвилин я знову вмостився біля телевізора, аби подивитись продовження розмови Дмитра Гордона з Олександром Зінченком.

На жаль, ця частина передачі Дмитра Гордона виявилась набагато слабшою. У ній йшлося про роботу Олександра Зінченка у виборчому штабі Віктора Ющенка та його післявиборчий виступ зі звинуваченнями у корупції на адресу найближчих соратників Віктора Андрійовича з акцентуванням на особі Петра Порошенка. Розмова йшла на фоні архівних кадрів про ті події і не несла абсолютно ніякої нової інформації, що суттєво знизило загальний рівень психологічної напруги передачі, який був досить високим після завершення першої частини розмови у четвер.

А суворий погляд Олександра Зінченка, його гарний фізичний вигляд і розповідь про цілодобову роботу у штабі Віктора Ющенка під час президентських виборів самі собою наштовхували на думку: — А може це і є та людина, яка змінивши на президентському посту Віктора Ющенка після завершення каденції останнього, зможе стати українським Путіним, котрому непритаманні хитання, нерішучість і потурання усіляким там «любим друзям»?

А разом з цією думкою у мою душу знову закрались сумніви стосовно ролі Олександра Зінченка в оточенні Віктора Ющенка напередодні та під час Помаранчевої революції.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Звернення до президента України
Перші тривожні думки
Заява П. В. І. як свідчення негараздів у нашій міліції
Народження уряду
Спільне засідання УФІ та АР ВНТЗУ
Інавгурація губернатора
Деякі наслідки Помаранчевої революції
Загадкова смерть екс-міністра МВС Юрія Кравченка
А чи варто Україні зміцнювати радянську систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів?
Відповіді любителю «лохотрону» та молодим соціалістам
Перша підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Два листи міністру
Десятиріччя Асоціації народних депутатів України
Три події у першій декаді квітня 2005 року, що сколихнули Україну
Зустріч з академіком Кунцевичем
Створення партії підтримки Віктора Ющенка на Вінниччині
Україна — чуток країна
Всеукраїнська олімпіада з автоматики і систем керування
Думки, народжені виїзним засіданням Президії АПНУ
Із чужої пісні слова не викинеш
Перша поява губернатора у рідному університеті
Перша рецензія на «Що за горизонтом?»
100 днів президентства Віктора Ющенка
Хто і коли об’єктивно оцінить вклад штрафних батальйонів у перемогу Радянської Армії над вермахтом?
Анонімники не вгамовуються
Університетський плебісцит
Відповідь Лідії Петрівні
Неузгодженість чи новий стиль?
Подорож делегації університету до Франції та Англії
Що виявилось не врахованим?
Ще раз про Тузлу
Нарада ректорів технічних ВНЗ України
Чи можна повернути те, що повернути не можна?
Інформаційне небо червня
Співбесіда з медалістами
Бомбардування комети
Невже ті, хто голосував за комуністів, підтримують їхні дії у Верховній Раді?
Третя світова перекинулась на Британські острови
Чи безсмертні ідеї Романа Безсмертного?
Реакція на лист від Гамрецького
Підсумкова колегія з селекторною присутністю
Звіт ректора про роботу у 2004—2005 навчальному році
Штормова декада вересня
Новий виток демократії в нашому університеті
Вінниці — 650!
Янукович сказав: «Так! Ющенко!»
Чи відбулося оновлення уряду?
Доповнення до закону про вищу освіту та деякі його наслідки
Депутатська недоторканість — форма захисту чи критерій оцінки?
Відвідини Верховної Ради України та дискусія з міністром
Повторна приватизація «Криворіжсталі»
Бюджетні пристрасті
Старт відпустки
Знакові події 1-ї декади листопада
Другий з’їзд партії НСНУ
Мороз в університеті
СТБ, комуністи і мікрофон
Суботні новини
День свободи
Понеділок — не завжди день важкий
Знакові події останнього листопадового вівторка
Не сприйняття і не прийняття на фоні визнання
Майже тиждень у Києві
Пора
Данилова арифметика
Звернення до міністра
Російська газова атака України у день зміни системи влади у ній
Телевізійне новорічне поздоровлення
Професіонали потрібні не лише у політиці, а і у пожежних командах
Три знакові для мене події після різдвяного тижня
Нагородний дощ
Батько і син Матвієнки та Яцків з Даниловим як перші і останні політичні гості нашого університету під час нинішньої парламентської виборчої кампанії
Карна справа
Декілька слів про хід передвиборчої кампанії
Наглядова рада ВНТУ
Друга підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Недолуга спроба здійснення адміністративного тиску
Зустріч з Юрієм Єхануровим
Репліки
Вибори
Президія і загальні збори АПНУ та захист Віталія
Коаліція
З Олександром Зінченком у чистий четвер
Що було важливим для мене у кінці квітня 2006 року?
Перше засідання Наглядової ради та виїзне засідання Президії АПНУ в нашому університеті
Безвладдя
Важливі події останньої декади червня
Коаліція вмерла! Нехай живе коаліція!
Завершення перевірок і приймальної кампанії
Декілька слів про дивізію СС «Галичина»
Універсал національної єдності
Перша спроба моїх недоброзичливців скористатись новим політичним співвідношенням
Післямова до викладеного
15 річниця незалежності України
Чим завершили і що будемо робити?
Що було цікавого у вересні
Як зробити вітроенергетику ефективною
Розбудова системи противаг
Нарада у міністра
Подорож до Німеччини
Загальні збори АПНУ
Полювання на помаранчевих міністрів
Роздуми під час святкування Дня свободи
Кілька слів про добросусідство
Післямова в остаточному варіанті
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.