Викладачі, співробітники і студенти та гості зібрались в конференц-залі ВНТУ і подивились фільм, створений за матеріалами біографії Романа Кігеля, і послухали спогади тих, хто мав честь з ним працювати.

Відкрив урочистості нинішній ректор ВНТУ, професор Віктор Біліченко, потім виступили імениті гості – заступник голови Вінницької обласної ради Ігор Івасюк та заступник міського голови Владислав Скальський, які є випускниками ВПІ.

Спогадами про життя і діяльність Романа Кігеля поділився і я – Борис Мокін, якого директор ВФ КПІ Роман Кігель у 1971 році прийняв на роботу асистентом на радіотехнічний факультет після закінчення аспірантури на електротехнічному факультеті Криворізького гірничорудного інституту та подачі кандидатської дисертації з теорії автоматичного керування до захисту у спецраду КПІ і який, пройшовши усі щаблі викладацької кар’єрної драбини спочатку у ВФ КПІ, а потім у ВПІ, у 1989 році став третім ректором ВПІ та першим ректором нашого вищого навчального закладу, який уже був не призначений владою, а обраний колективом.

У своїх спогадах я поділився з аудиторією розповіддю про кілька фактів із життя та діяльності Романа Кігеля, що мали місце в процесі розбудови ним ВПІ, про які окрім мене ніхто із присутніх на урочистостях не знав – у тому числі і про те, як були побудовані два чотириповерхові навчальні корпуси і п’ятиповерховий гуртожиток та допоміжні приміщення без виділення фінансування на них із міністерських фондів, з яких житлових фондів отримувались квартири для професорів і доцентів, які приїхали для роботи у ВФ КПІ і ВПІ із різних міст тоді ще Радянського Союзу, та чому після призначення у січні 1974 року міністром Романа Кігеля ректором ВПІ через два з половиною роки після цього у кінці червня 1976 року за рішенням ЦК КПУ, до номенклатури якого входила і посада ректора, його було відправлено у відставку та переведено на посаду професора кафедри економіки, а другим ректором ВПІ було призначено Івана Кузьміна, який до цього посідав посаду проректора з наукової роботи Харківського інституту радіоелектроніки.

Завершив я свої спогади констатацією запевнення, що без подвижницької діяльності Романа Кігеля в процесі розбудови ВПІ сьогодні Вінниця не мала б такого потужного закладу вищої освіти, яким є нинішній Вінницький національний технічний університет.